ЕКГ

Електрокардіографія (ЕКГ) - це інформативна неінвазивна процедура, яка застосовується для діагностики електричної активності серця і виявлення серцево-судинної патології.
Ця процедура є фундаментальним дослідженням, яке призначається пацієнтам при підозрі на захворювання серця. Головна перевага процедури - безпека і безболісність, тому вона призначається людям незалежно від статі і віку, у тому числі дітям та вагітним. До грудей пацієнта прикріпляють датчики, що передають електричні імпульси серця на спеціальний апарат, який обробляє і відображає отримані дані у вигляді діаграми на паперовій стрічці. Результат дослідження носить назву кардіограма.

Показання до проведення ЕКГ

ЕКГ може бути призначено в якості планової процедури, так і в якості екстренної.
Планова ЕКГ показана у разі госпіталізації пацієнта до медичної установи, в ході підготовки хворого до операційного втручання, для контролю стану роботи серця в післяопераційному періоді.
Показання для виконання ЕКГ в діагностичних цілях:
- високий артеріальний тиск;
- підвищений рівень холестерину в крові;
- ожиріння;
- період після деяких перенесених інфекційних захворювань;
- патологія ендокринної і нервової систем;
- вік старше 40 років;
- наявність стресових ситуацій;
- ревматологічні захворювання;
- професії з вимогами високих показників здоров'я (військовослужбовці, пілоти, моряки, спортсмени, водії і ін.).
Свідчення для виконання ЕКГ в екстрених цілях:
- біль і дискомфортні відчуття в ділянці грудної клітини;
- біль в лівій частині грудного відділу хребта і спині;
- сильний біль у верхній частині живота;
- стійке підвищення артеріального тиску;
- різка слабкість (без видимих на те причин);
- втрата свідомості;
- порушення сердечного ритму.

Підготовка

Підготовка до ЕКГ проста і не вимагає якихось кардинальних заходів.
Все, що необхідно, це:
повідомити лікаря, чи приймаєте ви сердечні препарати;
в ході виконання ЕКГ треба максимально розслабитися, не розмовляти і не рухатися, зберігаючи спокійне дихання;
виконувати команди медперсоналу.
Дотримання вищезгаданих заходів дозволяє отримати точні результати і уникнути спотворення в процесі передачі даних на ЕКГ-апарат.

Як проводиться ЕКГ?

ЕКГ виконується таким чином:
1. Пацієнт лягає на спину, руки уздовж тіла, ноги випрямлені, тіло розслаблене, груди голі;
2. На кісточках, зап'ястках і грудній клітині медсестра закріплює електроди;
3. Потім починається процедура запису даних на електрокардіограф. Сучасне устаткування робить запис впродовж однієї хвилини. Також в ході дослідження медсестра просить пацієнта зробити вдих і видих з невеликою затримкою дихання для запису додаткових даних.
4. Відразу після запису даних на Екг-стрічці, медсестра відмічає П.І.Б., вік пацієнта і швидкість, на якій знята кардіограма.
5. Завершальний етап - розшифровка кардіограми кардіологом або лікарем функціональної діагностики.
Важливо відмітити, що ЕКГ показує дані про роботу серця лише на момент дослідження в стані спокою, тому іноді для повнішої оцінки роботи серця потрібно проведення добового моніторування ЕКГ. Такий метод дозволить простежити за діяльністю сердечного м'яза в умовах звичайного життя пацієнта і при звичній йому фізичній активності.

Хто робить розшифровку ЕКГ?

Розшифровку кардіограми здійснюють терапевти або кардіологи, які і призначають ЕКГ. Інтерпретувати отримані після діагности дані можуть фельдшери і лікарі швидкої допомоги.
Вони роблять розшифровку в екстрених випадках, щоб прийняти швидке рішення для надання необхідної медичної допомоги хворому. Також у багатьох медичних установах працюють доктори (лікарі функціональної діагностики), які спеціалізуються саме на розшифровці кардіограм і написанні укладення до цього дослідження.
Не рекомендується намагатися самостійно розшифровувати кардіограму без наявності медичної освіти, краще доручити цю справу кваліфікованому фахівцеві.

Що показує ЕКГ?

В ході розшифровки даних кардіограми лікар отримує наступні відомості:

• частоту і регулярність серцевого ритму;
• силу скорочення міокарду;
• порядок і швидкість поширення електричного імпульсу по камерах серця;
• рівень кровопостачання серця.

ЕКГ сприяє отриманню інформацію про наявність у хворого: вад і блокад серця, аритмії, аневризми, сердечної недостатності, інфарктного стану.

Добове моніторування ЕКГ (холтер)

Добове моніторування ЕКГ (холтерське моніторування) – в основі метода лежить безперервний запис даних електрокардіограми на електронний носій (холтер) впродовж доби.
Моніторування застосовують для діагностики різних видів порушення серцевих скорочень, ішемічної хвороби серця. Також діагностику призначають для оцінки рівня еффективності лікування захворювання серця.

Як відбувається обстеження?

Обстеження проводиться в декілька етапів:
1.Добове моніторування ЕКГ здійснюється за допомогою портативного кардіорегістратора та одноразових електродів, які медичний спеціаліст розміщує на певні ділянки грудної стінки.
2.Після установки приладу та ознайомлення пацієнта с правилами проходження обстеження пацієнт іде додому
3.Впродовж доби пацієнту необхідно носити на собі кардіореєстратор. Для безпеки експлуатації пристрій розміщується в сумку-чохол. Під час обстеження пацієнт веде звичний для нього спосіб життя: працює, гуляє, відпочиває.
4.По завершенню назначеного терміну пацієнт приходить до кабінету функціональної діагностики.
5.Зібрані приладом дані переносять на комп'ютер і лікар їх розшифровує.

Підготовка до обстеження

В рамках підготовки до добового моніторування ЕКГ пацієнту необхідно:
проконсультуватися з кардіологом з питань можливого прийому додаткових лікарських препаратів, щоб не спотворити результати обстеження;
одягнути вільний одяг;
чоловікам в місцях кріплення електродів голять грудну клітину, щоб забезпечити їх фіксацію для якісної передачі даних.

Правила виконання обстеження

При обстеженні пацієнт повинен дотримуватися наступних правил:
1.Уникати приладів з електромагнітним випромінюванням, які можуть вплинути на справну роботу кардіореєстратора.
2.Не роз’єднувати розйоми кардіореєстратора;
3. Не мочити кардиореєстратор.

Показання

1.Симптоматика, що пов’язана с серцево-судинними захворюваннями:
аритмія, прискорений або уповільнений пульс;
запаморочення;
втрата свідомості;
2 Підозра на ішемічну хворобу серця;
3. Визначення ефективності лікування.
Добове моніторування також призначається при міокардиті, дилатаційній кардіоміопатії, гіпертрофічній кардіоміопатії, порушенню роботи клапанів серця, синдромі слабкості синусового вузла, артеріальної гіпертензії і т.д.

Добове моніторування АТ

Добове моніторування АТ (артеріальний тиск) - діагностична процедура, що дозволяє виявити порушення артеріального тиску у пацієнтів з порушеннями роботи серцево-судинної системи.
Основне свідчення для проведення цієї діагностики - артеріальна гіпертонія, викликана генетичними або зовнішніми чинниками.
Діагностика безболісна і не доставляє пацієнту дискомфортного відчуття.
Результатом добового моніторування АТ є призначення ефективного лікування для попередження вкрай небезпечних ускладнень.
Чому моніторування називається добовим?
Головна проблема в діагностиці артеріальної гіпертензії - недостовірність даних, що отримують після одноразового виміру. Точні результати виміру забезпечуються безперервним спостереженням впродовж доби. Потрібний діагностичний контроль в різних станах, розслабленому і спокійному, звична і стресова ситуація.

Як проводиться процедура

Діагностична процедура є цілодобовим моніторингом змін сердечного ритму і артеріального тиску.
Схема проведення добового моніторування АТ наступна:
1. На руку пацієнта одягають манжету (на рівні серця, приблизно на 2 см вище за ліктьовий згин);
2. Манжета кріпиться до апарату добового моніторування АТ;
3. Процедура виміру тиску виконується автоматично;
4. Отримані показники виміру зберігаються в пам'яті пристрою.

Вимірювальне облаштування добового моніторування АТ фіксує отримані дані, а фахівець аналізує і складає графік, що відображає динаміку артеріального тиску.

Як отримати максимально точні результати

Для ефективного проведення діагностики артеріального тиску, пацієнту важливо дотримуватися наступних правил:

• носити одяг, що не утрудняє рухів;
• вести звичний режим дня і харчування;
• не вживати речовини, які можуть вплинути на тиск (окрім стандартної терапії);
• не мочити реєстратор;
• не пережимати гумову трубочку, через яку відбувається нагнітання повітря.

Переваги

Серед переваг добового моніторингу виділяють:

• безпека проведення дослідження;
• відсутність прив'язки до стаціонарного лікарняного лікування;
• відсутність больових відчуттів;
• отримання максимально точних і якісних результатів (за рахунок багатократного виміру тиску в активному і пасивному стані).

Показання

Процедура добового моніторування артеріального тиску може бути призначена при:

• артеріальній гіпертонії (стійкому підвищенні артеріального тиску);
• визначенні ступеня тяжкості гіпертонічної хвороби;
• необхідність контролювати динаміку показників артеріального тиску в період лікування.

Також процедура показана при наступних захворюваннях:

• атеросклероз судин;
• цукровий діабет;
• хронічна ниркова недостатність;
• сердечна недостатність.